Про проєкт Mariupol Justice
Це міжнародна правозахисна ініціатива Маріупольської міської ради, спрямована на документування, фіксацію та відновлення справедливості щодо руйнувань, злочинів і постраждалого населення Маріуполя внаслідок російської агресії, зокрема шляхом юридичної, соціальної та меморіальної роботи. Mariupol Justice має як практичні, так і культурно-історичні прояви.
Головне завдання проєкту
Міжнародне визнання трагедії Маріуполя та відновлення справедливості для тисяч маріупольських родин.
Цілі проєкту
Документування руйнувань та історичних фактів.
Збір даних про зруйновану інфраструктуру та майно через офіційні реєстри, а також фіксація цих даних для подальшого використання в міжнародних процесах і справах.
Юридична фіксація та компенсація збитків.
Забезпечення справедливої компенсації для маріупольців і для самого міста, які зазнали значних втрат. Це включає юридичну роботу з реєстрації фактів руйнування та подання заяв для компенсації як на національному, так і міжнародному рівні.
Збереження пам'яті та історичної правди.
Важлива частина проєкту – виставкові та меморіальні заходи, які розповідають про оборону Маріуполя, злочини російських військ і трагедію місцевого населення, тим самим сприяючи формуванню історичної пам'яті та поширенню правди про події.
НАСЛІДКИ РУЙНУВАННЯ МАРІУПОЛЯ
Маріуполь зазнав масштабних руйнувань, масових жертв і порушень прав людини під час повномасштабної російської військової агресії в 2022 році. Місто перебувало в умовах облоги та інтенсивних бойових дій 86 днів. За оцінками міської влади, понад 90% житлової та муніципальної інфраструктури було пошкоджено, при цьому близько 40% будівель – повністю зруйновано. Йдеться не лише про житлові будинки, а й про десятки медичних закладів, шкіл, дитячих садків, а також об'єкти транспортної, енергетичної та промислової інфраструктури.
Бойові дії супроводжувалися масовими жертвами серед цивільного населення. На сьогодні зібрано відомості щодо 12500 загиблих/зниклих безвісти маріупольців, але ця цифра не є остаточною. А кількість зафіксованих під час облоги міста порушень норм міжнародного гуманітарного права вимірюється сотнями.
Після втрати Україною контролю над містом трагедія Маріуполя набула окремого правового та міжнародного виміру. Масштаб руйнувань, кількість жертв і обсяг завданих збитків стали підставою для системної фіксації фактів, збору доказів і формування бази даних щодо знищеного майна та постраждалих осіб. Саме ці обставини зумовили пошук механізмів юридичної відповідальності держави-агресора та компенсації завданих збитків.
пошкоджено
зруйновано
Активності проєкту
1. Міжнародні ініціативи:
презентації, адвокація, Декларація Справедливості ↗
Проєкт Mariupol Justice був презентований у жовтні 2025 року у Вроцлаві (Польща) як правозахисна міжнародна ініціатива, що має на меті привернути увагу світової спільноти до воєнних злочинів, скоєних проти цивільного населення Маріуполя, і спонукати країни та організації до спільних дій із засудження агресії.
Під час презентації було підписано Першу Маріупольську декларацію справедливості. Підписанти Декларації визнають навмисне знищення міста російською армією трагедією світового масштабу. Це – акт міжнародної солідарності з українським Маріуполем.
Хоча Mariupol Justice реалізується Маріупольською міською радою, широка міжнародна спільнота, правозахисні та громадські організації підтримують проєкт та беруть участь у документуванні злочинів у Маріуполі, що є частиною загальної міжнародної адвокації справедливості.
2. Діалогові зустрічі:
воркшопи, збори свідчень, участь маріупольців у обговореннях.
Проєкт формувався із серії діалогових зустрічей з жителями Маріуполя на базі центрів «Я Маріуполь».
Учасники мали можливість безпосередньо висловити свої потреби та пріоритети, поділитися свідченнями про наслідки війни та запропонувати механізми юридичного, соціального й економічного відшкодування. Такі зустрічі проводилися у форматі воркшопів та круглих столів, за участі представників місцевої влади, правозахисників і експертів, що дозволяло узгоджувати бачення громади з національними та міжнародними ініціативами щодо документування злочинів та відшкодування збитків.
3. Виставки пам'яті:
національні та міжнародні майданчики, дискусії, публічні заходи.
Важлива**** частина проєкту – виставкові та меморіальні заходи, які розповідають про оборону Маріуполя, злочини російських військ і трагедію місцевого населення, тим самим сприяючи формуванню історичної пам’яті та підтримці правди про події.
Виставки експонуються на національних та міжнародних культурних майданчиках, поєднують документальні матеріали, фотографії та свідчення маріупольців, надаючи можливість глядачам зрозуміти масштаби руйнувань, наслідки воєнних злочинів та гуманітарної катастрофи у місті.
У межах виставки організовуються дискусії та публічні заходи, які дозволяють маріупольцям і експертам взаємодіяти з аудиторією, обговорювати пріоритети громади та формувати матеріали для подальших юридичних і культурних ініціатив.
Це інструмент ДОКУМЕНТУВАННЯ та міжнародної АДВОКАЦІЇ через свідчення, фото і мультимедійні матеріали, ФІКСАЦІЯ злочинів та формування міжнародної підтримки СПРАВЕДЛИВОСТІ.
4. Практичні інструменти:
Міжнародний реєстр збитків (RD4U), юридичні кейси, компенсаційний фонд
Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U) – цифрова база даних, створена для збору й систематизації заяв про збитки, завдані російською агресією в Україні.
У рамках Mariupol Justice здійснюється активна робота з оцінки збитків та подання заяв до Реєстру. Зокрема, центри підтримки «Я Маріуполь» по всій Україні залучені до консультування щодо подання заяв до RD4U. Юристи і служби підтримки допомагають маріупольцям збирати необхідні документи і фіксувати факти втрат.
Окрім активної роботи над RD4U, паралельно йдуть судові процеси у національних та міжнародних судах щодо відшкодування збитків від Росії.
Другим із трьох компонентів необхідних для «проміжних репарацій» Україні в межах глобального механізму стало підписання Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв щодо шкоди, завданої агресією Росії проти України. Саме ця комісія розглядатиме заяви по суті та визначатиме суми компенсацій. Документ набуде чинності після ратифікації щонайменше 25 країнами.
Наступним кроком стане створення компенсаційного фонду, звідки Україна зможе виплачувати відшкодування. Джерела його наповнення нині обговорюють, але основну частину коштів, ймовірно, залучать із заморожених російських активів.
Партнери проєкту
